Вольфганг Шрайер – П'ять життів доктора Гундлаха (страница 67)

_{У студентські роки Гундлах був учасником заворушень, які, зародившись в університетських аудиторіях, вихлюпнулись на вулиці західноєвропейських міст, брав участь у сутичках з поліцією. Тоді він «посилався на Маркса», підтримував лівих. Та потім Гундлах зовсім перемінився — відмовився від бунтарських поривань молодості, дозволив буржуазному суспільству приручити себе, механічно «робив кар'єру», вдовольнився становищем середньої руки службовця і прагнув до спокійного, ситого життя з доступними для його гаманця розвагами й насолодами. Тільки десь на самому дні його душі ще жевріла нерозтрачена «жадоба діяльності». І вона пробуджується в героєві у нових для нього обставинах. Зіткнувшися з дійсністю Сальвадору, Гундлах немовби руйнує ту оболонку, яка надійно «відгороджувала його від навколишнього світу».}

_{Безперечно, дається взнаки і Гундлахове обурення «нечесною грою» американців у справі Дорпмюллера, і його співчуття до простих сальвадорців. Та головним каталізатором, що зумовлює повий спалах політичної активності героя, стає молода сальвадорська патріотка Гладіс Ортега. Розумна, освічена, вродлива, вона випромінює революційну пристрасть, ідейну переконаність, готовність на самопожертву заради високої мети, якій присвятила своє життя. Навіть смерть чоловіка — партизана, який загинув у сутичці з солдатами, не змусила Гладіс замкнутись у власному горі, — здолавши біль особистої втрати, вона продовжує боротьбу. Сам шеф хунти з повагою відгукується про неї, називаючи її «незвичайною жінкою».}

_{Інтерес Гундлаха до Гладіс, пробуджений її загадковістю, трансформується у щиру симпатію, що, в свою чергу, переростає у любов. І це глибоке почуття до жінки — перше справжнє в житті героя — спонукає Гундлаха не вагаючись прийняти її пропозицію і допомогти борцям за свободу сальвадорського народу, зробити свій внесок у формування Фронту національного визволення імені Фарабундо Марті. Підкреслимо, герой робить це не так з ідейних міркувань і переконань, як із особистих мотивів. Та при цьому він відкриває в собі здатність на відчайдушні, ризиковані вчинки, переживає свою другу молодість.}

_{Якщо Гладіс Ортега — добрий ангел Гундлаха, то агент приватного детективного бюро, зв'язаний з американськими спецслужбами Пінеро — його злий геній. Всюдисущий Пінеро постійно переслідує героя, не раз пробує зробити його співучасником брудних справ і кінець кінцем стає безпосереднім призвідцем смерті Гундлаха, Пінеро показаний лише в його чисто функціональній ролі — як слуга й захисник несправедливого режиму, його образ перетворюється в романі на втілення абсолютного зла.}

_{Незадовго до своєї загибелі Ганс Гундлах згадує цілих п'ять життів, які він прожив за короткий час, — настільки насиченими найрізноманітнішими подіями виявилася доля героя останні кілька місяців. Гундлах піднісся над своїм повсякденним рутинним існуванням, віднайшов втрачений сенс життя.}

_{Не залишатися байдужим, стороннім споглядачем навколишньої дійсності, а знайти в ній своє місце, гідно розпорядитися своїм життям, з усією рішучістю обстоювати добро, справедливість — обов'язок кожної чесної, порядної людини. У цьому полягає головний етичний зміст роману Вольфганга Шрайєра «П'ять життів доктора Гундлаха».}

_{Микола Кудін}