Стивен Фрай – Троя (страница 61)

Еврітіон — цар Фтії. Батько Антігони. Один із аргонавтів. Надав спокуту, Антігону і, зрештою, своє королівство Пелею. Натомість отримав у груди спис Пелея під час полювання на Калідонського вепра.

Еномай — цар Пізи. Син Ареса. Батько Гіпподамії. Убитий Міртілом і Пелопом під час перегонів на колісницях, аби Пелоп зміг одружитися з Гіпподамією.

Етра — принцеса Тройзена. Донька Піттея. Племінниця Атрея та Тієста. На короткий час була заручена з Беллерофонтом. Мати Тесея (від Егея та Посейдона). Була викрадена Діоскурами, що стало ­їхньою помстою за викрадення Єлени Тесеєм. Після тривалого служіння Єлені була звільнена своїми онуками Акамасом і Демофонтом.

Європа — принцеса Тіра. Онука Посейдона. Сестра Кадма. Викрадена Зевсом, який був у образі бика. Мати (від нього) Міноса та Радаманта, суддів Підземного світу.

Іo — перша смертна жінка, яку покохав Зевс. Була перетворена ним на корову. Переслідувана ґедзем Гери. Дала назву Босфору (Коров’яча переправа).

Кадм — цар-засновник Фів. Онук Посейдона. Брат Європи. Чоло­вік Гармонії. Дід Діоніса. Прадід Лая. Предок сильно проклятого роду.

Катрей — цар Криту. Син Міноса. Дід Агамемнона та Менелая, а також Оеаха та Паламеда. Убитий своїм сином за таємничих — і зручних для викрадення Єлени — обставин.

Кіхрей — цар Саламіна. Син Посейдона та німфи Саламіни. Батько Главки. Надав спокуту, Главку та навіть своє королівство Теламону.

Лаерт — цар Кефалонії. Син Кефала. Чоловік Антіклеї. Батько (від неї) Одіссея.

Лай — король Фів. Правнук Кадма. Батько Едіпа. Вихований Пелопом у вигнанні. Відплатив йому за доброту, спокусивши та викравши Хрісиппа. Був проклятий Пелопом за його роль у смерті Хрісиппа, що посилило прокляття, яке вже було на домі Кадма.

Лікомед — цар острова Скірос. Син Аполлона. Батько багатьох дочок, зокрема Деїдамії. Взяв під свій дах вигнанця Тесея, а потім убив його під час сварки на вершині скелі. Опікун Ахілла та Неоптолема, але йому не вдалося перешкодити їм вирушити до Трої.

Медея — принцеса Колхіди та чарівниця. Онука Геліоса. Допомогла Ясону вкрасти Золоте руно та саму себе. Провела криваву смугу між королівських родин Греції. Мачуха Тесея.

Мелеагр — калідонський принц. Імовірний син Ареса. Двоюрідний брат Діомеда і Терсіта. Посмертний зять Геракла. Один із аргонавтів. Лідер полювання на Калідонського вепра. Можливо, відповідальний за кульгавість Терсіта. Кохання до Аталанти прирекло його на передчасну смерть.

Міртіл — син Гермеса. Візничий Еномая. Підкуплений Пелопом для того, щоб він допоміг йому виграти Гіпподамію, а потім убитий ним. Прокляв Пелопа та його рід.

Оїкл — аргоський воїн. Компаньйон Геракла під час його походу на Трою. Убитий силами Лаомедонта.

Пелей — цар Фтії. Син Еака та німфи Ендеїди. Онук Зевса та Хірона. Брат Теламона. Зведений брат Фока; опинивсь у засланні після його вбивства. Отримав спокуту, дружину та, зрештою, королівство від Еврітіона, якого він випадково вбив під час полювання на Калідонського вепра. Навмисно вбив Акаста й Астідамею, а тоді повернув трон Іолка Фессалу, сину Ясона. Товариш Геракла. Один із аргонавтів. Чоловік Антігони; пізніше бере заміж Фетіду. Батько (від Антігони) Полідори та (від Фетіди) Ахілла. Дядько Аякса, Патрокла та Тевкра. Отримав викуваний богом меч від Зевса, божественних коней Балія та Ксанфа від Посейдона і магічний спис від Хірона.

Пелоп — син Тантала. Його приготував на обід богам рідний батько, після чого його воскресив Зевс. Коханий Посейдона. Не зміг відвоювати королівство свого батька Лідію в Іла. Виграв у змаганнях на колісницях шлюб із Гіпподамією та королівство Пізу в її батька Еномая. Підкупив та вбив Міртіла. Батько (від Гіпподамії) Атрея, Піттея та Тієста і (від німфи Аксіохи) Хрісиппа. Прийняв Лая; потім прокляв його та його рід за викрадення Хрісиппа. Вигнав Атрея та Тієста за вбивство Хрісиппа. Південна Греція відома як «його ­острів» (Пелопоннес), оскільки нею правили його нащадки. Засновник Олімпійських ігор. Нащадок і предок проклятих родів.

Персей — цар-засновник Мікен. Син Зевса та Данаї. Врятував Андромеду від одного з морських чудовиськ Посейдона. Прабатько Геракла. Вбивця Медузи Горгони. Був перетворений на сузір’я.

Піріфой — цар лапіфів. Син Зевса та Дії. Двоюрідний брат кентаврів. Аргонавт і мисливець на Калідонського вепра. Близький друг Тесея, який мав на нього поганий вплив. Разом їм удалося викрасти Антіопу (або Іпполіту) та Єлену; не вдалося викрасти Персефону. Геракл не зміг визволити його з Підземного царства.

Сізіф — коринфський цар. Відомий своєю підступністю. Батько Сінона. Дід Беллерофонта. Викрадач бабусі Одіссея Амфітеї, тож багато хто вважає його прабатьком Одіссея. Засуджений на вічні муки в Підземному царстві.

Тантал — цар Лідії. Приготував для богів обід зі свого сина ­Пелопа. Вигнаний з Лідії Ілом. Зазнав жахливих і вічних мук у Підземному світі. Предок проклятого дому.

Теламон — цар Саламіна. Син Еака та німфи Ендеїди. Онук Зевса та Хірона. Брат Пелея. Зведений брат Фока; вигнаний після того, як Пелей убив його. Отримав спокуту, дружину і, зрештою, королівство царя Кіхрея. Товариш Геракла. Аргонавт і мисливець на Калідонського вепра. Розоритель Трої. Чоловік Главки та Гесіони. Батько Аякса (від Главки) та Тевкра (від Гесіони). Дядько Ахілла та Патрокла.

Тесей — цар Афін. Син Етри, Егея та Посейдона. Родич дому Атрея та Геракла. Чоловік амазонки Антіопи (або Іпполіти) та Федри (сестри Аріадни). Батько Іпполіта (від Антіопи або Іпполіти) та Акамаса й Демофонта (від Федри). Винахідник панкратіону. Приборкувач (і той, хто приніс у жертву) Критського бика; вбивця Мінотавра; мисливець на Калідонського вепра; кара кентаврів. Близький друг Піріфоя. Разом їм удалося викрасти Антіопу (або Іпполіту) та Єлену; не вдалося викрасти Персефону. Врятований Гераклом із Підземного царства. Відправлений у вигнання за свою фатальну роль у трагедії нерозділеного кохання Федри до Іпполіта. Убитий Лікомедом під час сварки на вершині скелі. Об’єднав Аттику та заклав основи історичної величі Афін.

Тієст — цар Мікен. Син Пелопа та Гіпподамії. Брат Атрея та Піттея. Зведений брат Хрісиппа. Родич Тесея. Батько Пелопії та (від неї) Егіста. Відправлений у вигнання разом із Атреєм за вбивство Хрісиппа. Разом вони скинули Еврістея, а потім розпочали варварську ворожнечу, посилюючи прокляття, які вже лежали на роді Тантала та Пелопа. Найняв Егіста для вбивства Атрея, після чого сам сів на мікенський трон. Повалений Агамемноном, помер у вигнанні.

Тіндарей — цар Спарти; на трон його посадив Геракл. Чоловік Леди. Батько (від неї) Діоскура Кастора та Клітемнестри, також виховав їхніх зведених брата й сестру Діоскура Полідевка та Єлену як власних дітей. Дядько Пенелопи. Після лотереї віддав руку Єлени Менелаю, тоді як рука Клітемнестри дісталась Агамемнону. Зрікся престолу на користь Менелая.

Фок — принц Егіни. Син Еака та нереїди Псамати. Зведений брат Пелея та Теламона, які стали його вбивцями.

Хрісипп — син Пелопа та німфи Аксіохи. Зведений брат Атрея, Піттея та Тієста. Спокушений і викрадений Лаєм; потім убитий Атреєм і Тієстом. Бажаючи помститися за це, Пелоп прокляв Лая та його рід.

Ясон — законний спадкоємець престолу Іолка. Син Есона та Алкімеди. Родич Аталанти, Беллерофонта, Нелея та Пелея. Батько (від Медеї) Фессала. Вихований Хіроном. Фаворит Афіни та Гери. За допомогою аргонавтів і магії Медеї виконав завдання, поставлене йому Пелієм, — повернув Золоте руно. Його плани одружитись із принцесою з царської родини Коринфа фатально зіпсувала Медея. Відвоював у Акаста трон Іолка. Полював на Калідонського вепра. Загинув у корабельній трощі за участю корабля «Арго».

 

Покоління Троянської війни

Автомедонт — мірмідонський воїн. Капітан і помічник Ахілла. Свідок його зустрічі з Пріамом для викупу тіла Гектора.

Агамемнон — цар Мікен. Син Атрея й Аеропи (сестри Катрея). Брат Анаксібії та Менелая. Нащадок проклятого роду. Після вигнання в Спарту він забрав свій трон у свого дядька Тієста. Залицяльник Єлени. Чоловік Клітемнестри. Батько (від неї) Хрісотеміди, Електри, Іфігенії та Ореста. Лідер грецького війська в Трої. Можливо, надмірно покладався на поради Калхаса. Був готовий принести в жертву Іфігенію, щоб задобрити Артеміду. Був готовий віддати Хрісеїду, щоб задобрити Аполлона. Був готовий забрати Брісеїду, незважаючи на те, що розлютив цим Ахілла; потім розкаявся в цьому після ­смерті Патрокла. Був готовий нагородити Одіссея обладунками Ахілла, незважаючи на те, що розлютив цим Аякса. Був готовий кинути Філоктета напризволяще, незважаючи на те, що він був потрібен грекам для перемоги над троянцями. Був готовий вдатися до божевільного плану з дерев’яним конем, аби захопити Трою. Був готовий забрати Кассандру як свій трофей війни, незважаючи на її попередження про те, до чого це призведе.

Акамас — афінський принц. Син Тесея і Федри. Брат Демофонта. Чоловік Лаодіки (дочки Пріама). Пізно приєднався до грецького війська в Трої, але показав себе відважним воїном. Врятував разом із Демофонтом їхню бабусю Етру під час пограбування Трої.