Стивен Фрай – Герої (страница 81)

Європа — онука Посейдона та Лівії, а також Ніла та Нефели. Сестра Кадма. Мати (від Зевса) Міноса I і Радаманта.

Єлена — донька Зевса і Леди. Сестра Діоскура Полідевка. Зведена сестра Діоскура Кастора і Клітемнестри, а також безлічі нащадків Зевса. Викрадена Піріфоєм і Тесеєм. Врятована Діоскурами, які забрали з собою Етру, щоб вона багато років служила їй компаньйонкою. Виростає справжньою згубою для чоловіків.

Іно — донька Кадма та Гармонії. Сестра Агави, Автоної, Полідора та Семели. Нащадок прóклятого дому. Годувальниця свого малого племінника Діоніса. Дружина Атаманта. Мати Леарха й Мелікерта. Намагається вбити своїх пасинка Фрікса і пасербицю Геллу. Вчиняє самогубство. Перетворена Діонісом на морську богиню Левкотею.

Іо — перша смертна жінка, яку покохав Зевс. Перетворена ним на корову. Переслідувана ґедзем Гери. Дала назву Босфору (Коров’яча переправа).

Іокаста — онука Пентея. Сестра Креонта. Нащадок і предок прóклятого дому. Дружина Лая і (мимоволі) Едипа. Мати (від Лая) Едипа та (від Едипа) Антигони, Етеокла, Ісмени та Полініка.

Іола — донька Евріта. Сестра Іфіта. Перший приз у змаганнях зі стрільби з лука. Їй було заборонено виходити заміж за Геракла. Пізніше стала рабинею Геракла, що викликало фатальні ревнощі у Деяніри.

Іпполіта — цариця амазонок. Донька Ареса. Сестра Антіопи. Володарка дивовижного пояса, прикрашеного коштовностями. Коханка Геракла, вбита ним.

Кассіопея — дружина Кефея. Хвастлива мати Андромеди. Катастеризована.

Кеніда — донька лапітського вождя Елата. Сестра Поліфема. Родичка Асклепія. Зґвалтована Посейдоном. Перетворена ним на її прохання в Кенея.

Кірка — чарівниця зі схильністю робити домашніх тварин із моряків, які опиняються на її острові. Донька Геліоса та океаніди Персеїди. Сестра Еета і Пасіфаї. Проклинає Медею за вбивство Абсірта. У пізніших переказах є учасницею трагічно-романтичного любовного трикутника з морським богом Главком і Скіллою.

Клімена — донька Мінія. Дружина Схенея (або, можливо, Яса). Мати Аталанти, яку вона дозволяє своєму чоловікові приректи на смерть немовлям.

Кліта — дружина Кізика. Повісилася від горя після того, як Ясон випадково вбив Кізика під час нічної битви з аргонавтами.

Креуса — донька Креонта Коринфського. Привертає романтичну увагу Ясона, який бажає з нею одружитися. Привертає вбивчу увагу Медеї, яка болісно отруює її.

Леда — донька Тестія. Сестра Алтеї, Гіпермнестри та Тестіадів. Дружина Тіндарея. Мати (від Тіндарея) Діоскура Кастора та Клітемнестри і (від Зевса) Діоскура Полідевка та Єлени.

Мегара — донька Креонта з Фів. Дружина Геракла. Убита ним разом із дітьми в пориві оманливої люті. Подвиги стали його спокутою за цей злочин.

Медея — чарівниця. Донька Еета й Ідії. Онука Геліоса. Сестра Абсірта і Халкіопи. Мати (від Ясона) Мермера, Ферета і Фессала. Дружина Егея; мати (від нього) Медея; мачуха Тесея. Послідовниця Гекати. Щоб покарати її за те, що вона нехтувала богинею, Афродіта викликала у неї бажання до Ясона. Допомагає Ясону магічним чином приборкати халкотаврів, перемогти спартів, подолати Колхійського дракона і забрати Золоте руно. Розчленовує Абсірта, щоб затримати Еета і не дати йому наздогнати аргонавтів. Проклята Кіркою. Зачакловує Талоса. Обманом змушує Пеліад убити Пелія. Знаходить притулок із Ясоном у Коринфі. У нападі ревнивої люті вбиває Креонта з Коринфа, Креусу, Мермера і Ферета. Уникає відплати на колісниці Геліоса. Знаходить притулок в Афінах. Не вдається влаштувати так, щоб Медею перейшов у спадок афінський престол. Знову тікає на колісниці Геліоса. Вважається, що вона повернулася до Колхіди.

Мелеагріди: Деяніра, Еврімеда, Горга, Меланіппа, Мотона та Перімеда. Доньки Ойнея й Алтеї. Сестри Мелеагра. За винятком Деяніри та Горги, всі були перетворені Артемідою на цесарок.

Меропа — цариця Коринфа. Бездітна дружина Поліба. Разом вони всиновлюють Едипа та виховують його, як рідного сина. Після смерті Поліба посилає Стратона запропонувати Едипу трон Коринфа.

Молпадія — амазонка. Милосердна вбивця Антіопи. Безжально вбита Тесеєм.

Нікіппа — донька Пелопа та Гіпподамії. Сестра Атрея, Піттея й Тієста; зведена сестра Хрісиппа. Нащадок прóклятого дому. Дружина Стенела. Мати Еврістея.

Омфала — цариця Лідії. Вдова гірського бога Тмола. Їй служив Геракл, аби спокутувати вбивство Іфіта. Коханка Геракла, грає з ним у переодягання.

Пасіфая — донька Геліоса й океаніди Персеїди. Сестра Еета й Кірки. Дружина Міноса II. Мати (від нього) Андрогея, Аріадни, Девкаліона та Федри. Одержима бажанням до Критського бика. Мати (від нього) Мінотавра.

Пеліади: Алкеста, Алкімеда, Антиноя, Астеропея, Евадна, Гіппотоя, Медуза, Пелопія та Пейсідіка. Довірливі, але люблячі доньки Пелія. Медея обманом змусила їх зварити свого батька.

Піфія (також відома як Сивіла) — жриця та оракул Аполлона в Дельфах: говорить загадками, але завжди у кінці виявляється правою. Консультувала Акрісія, Егея, Креонта, Геракла, Лая, Едипа, Еномая, Персея. Її пророцтва сфальсифікували Іно та Пелій.

Семела — донька Кадма та Гармонії. Сестра Агави, Автоної та Іно. Мати (від Зевса) Діоніса. Нащадок прóклятого дому. Убита (вибухом) Зевсом. Повернена до життя Діонісом і перенесена на Олімп, де живе зі своєю невісткою Аріадною.

Сідеро — друга дружина Кретея. Мачуха Нелея та Пелія, Есона та Ферета. Убита Нелеєм і Пелієм за жорстоке поводження з їхньою матір’ю Тіро.

Стінібія (також відома як Антея) — донька Іобата. Сестра Філоної. Дружина Прета. Прагне помститися Беллерофонту за те, що він відмовив їй. Убиває себе через страх викриття після провалу її змови.

Теофана — донька Бізальта. Онука Геї та Геліоса. Мати (від Посейдона) Золотого барана.

Тіро — донька Салмонея. Дружина своїх дядьків Кретея та Сізіфа. Мати Нелея та Пелія (від Посейдона), а також Есона та Ферета (від Кретея).

Федра — донька Міноса II та Пасіфаї. Сестра Андрогея, Аріадни та Девкаліона. Зведена сестра Мінотавра. Дружина Тесея. Мати Акаманта і Демофонта. Зведена з розуму (Афродітою) від бажання до свого пасинка Іпполіта; потім скаженіє від бажання помсти, коли він їй відмовляє. Вбиває себе після того, як її дії призводять до смерті Іпполіта.

Філоноя — донька Іобата. Сестра Стінібії. Закохана у Беллерофонта; пізніше його дружина.

Халкіопа — донька Еета й Ідії. Сестра Абсірта і Медеї. Дружина Фрікса. Мати Фріксидів.

Хісторіда — подруга та служниця Алкмени. Донька Тіресія.

Подяки

Перш за все я маю подякувати Тіму Керроллу, художньому керівнику театру «Фестиваль Шоу» в Ніагара-он-зе-Лейк, Онтаріо, Канада. Ми подружилися з ним, коли він був режисером постановки «Дванадцятої ночі» в Лондоні та Нью-Йорку, де я грав. Крім того, що Тім Керролл є видатним і визнаним театральним режисером, він іще й людина, яка для задоволення читає Гомера в оригіналі грецькою мовою. Тож звісно, він був першою людиною, про яку я думав як про співавтора, коли мені спала на думку ідея подати на сцені «Міфи», книгу про грецькі міфи, яку я написав 2017 року. Ми зустрілися, поговорили, і якось із наших дискусій виникла ідея поставити не одну виставу, а три. Перша мала б охоплювати ту саму тему, що й «Міфи» (первісні божества і титани, народження богів, створення людства та деякі з ранніх міфів, у яких змішуються боги та смертні), друга мала б бути присвячена героям (книга, яку ви зараз маєте у своїх руках, на екрані або у вухах), а третя вже розповідатиме про Троянську війну та її наслідки.

Ми подали трилогію «Міфи» у театрі «Фестиваль Шоу» в Ніагара-он-зе-Лейк на початку літа 2018 року. Героями другої вистави були Персей, Геракл і Тесей. Для цієї книги я додав Беллерофонта, Ясона, Аталанту, Орфея та Едипа.

Я багато чим завдячую Тіму: його інстинктивне, інтелектуальне та творче розуміння ходу розповіді, хронології та точки зору навчило мене багато чому про театральний наратив. Багато з того, про що я дізнався від нього, так чи інакше дістало своє відображення у цій книзі. Певна річ, його не можна вважати відповідальним за неточності, але ви можете повірити мені на слово, що його доброзичливий вплив надзвичайно допоміг цій книзі, і за це, а також за його дружбу, мудрість, дотепність і захоплюючу каколалію я йому безмежно вдячний.

Іншу подяку висловлюю «Майклу Джозефу», філії видавництва Penguin Random House, що видає мої книги, а особливо керуючій директорці Луїзі Мур і редакторці Джилліан Тейлор. Без їхнього тепла та пристрасті, ентузіазму й заохочення, старанності й підтримки ця книга ніколи б не з’явилася на світ. Особливої подяки та вдячності заслуговує блискучий і мудрий Кіт Шеперд, який займався редагуванням копій цієї книги та її попередниці. Його знання та безстрашний погляд, який вишукує будь-які непослідовності у розповіді, мали неосяжну цінність. Якщо тут і присутні хронологічні, першоджерельні чи історичні помилки, вони існують лише тому, що я вирішив проігнорувати або відкинути його пропозиції заради власних божевільних уподобань.