Стивен Фрай – Герої (страница 78)

Єгипт — онук Лівії та Посейдона. Брат Кефея та Фінея. Батько Бусиріса.

Ідмон — провидець із Аргоса. Син Аполлона та Кірени. Смертний брат Арістея та зведений брат інших нащадків Аполлона. Приєднується до аргонавтів, незважаючи на те, що пророкує власну загибель під час їхнього квесту. Забитий на смерть диким кабаном.

Ікар — син Дедала. Піонер авіації. Підлетів занадто близько до сонця.

Іксіон — цар лапітів. Чоловік Дії. Вітчим Піріфоя. Засуджений на вічні муки в Тартарі за спробу зґвалтування Гери. Предок (із Нефелою) кентаврів.

Іобат — цар Лікії. Батько Філоної та Стінібії. Ставить перед Беллерофонтом смертельні завдання. З’ясовує свої розбіжності з ним, пропонуючи шлюб із Філоноєю та спадкоємство свого королівства.

Іолай — син Іфікла. Племінник, паж і коханець Геракла. Розробляє план, як перемогти Лернейську гідру. Стає свідком смерті Геракла від крові Лернейської гідри.

Іпполіт — син Тесея та Антіопи. Зведений брат Акаманта й Демофонта. Онук Посейдона. Афродіта покарала його за відданість Артеміді, зробивши так, щоб його мачуха Федра збожеволіла від бажання до нього. Убитий биком, посланим Посейдоном у відповідь на прокляття Тесея.

Іфікл — син Амфітріона та Алкмени. Напівблизнюк Геракла. Брат Лаонома. Шваґер Поліфема. Батько Іолая. Убитий Еврітом і Ктеатом.

Іфіт — син Евріта. Брат Іоли. Убитий Гераклом, поки був його гостем.

Кадм (часто відомий як «Найперший герой») — цар-засновник Фів. Онук Посейдона та Лівії, а також Ніла та Нефели. Брат Європи. Чоловік Гармонії. Батько Агави, Автоної, Іно, Полідора та Семели. Предок прóклятого дому.

Калаїд і Зет (також відомі як Бореади) — квазібез­смертні летючі сини Борея (Північного вітру) та Орітії, доньки Ерехтея. Шваґри Фінея з Салмідеса. Приєдналися до аргонавтів. Звільняють Фінея від гарпій. Убиті Гераклом в помсту за те, що вони покинули його під час пошуків Золотого руна.

Кеїк — цар Трахіна. Чоловік Алкіони. Батько Гіла. Друг, у якого гостював Геракл.

Кекроп — цар-засновник Аттики. Відповідає за те, що дав Афінам їхню назву та божественну захисницю Афіну.

Кеней — лапітський герой. Раніше був Кенідою, поки Посейдон не подарував йому зміну статі (та невразливу шкіру). Похований живцем кентаврами на весіллі Піріфоя.

Керкіон — величезний цар Елевсіна та любитель боротьби. Син Гефеста або Посейдона. Можливий зведений брат Періфета або інших нащадків Посейдона, включно з Прокрустом, Скіроном та Сінісом. Убитий (своїм зведеним братом?) Тесеєм, який виборов у нього його королівство, що пізніше перейшло його сину Гіппотоону.

Кефей — цар Ефіопії. Онук Лівії і Посейдона. Брат Єгипта й Фінея. Чоловік Кассіопеї. Батько Андромеди.

Кізик — цар доліонів. Чоловік Кліти. Випадково вбитий Ясоном у нічній битві з аргонавтами.

Кокал — цар Каміка на Сицилії. Покровитель і захисник Дедала. Його доньки відповідальні за фатальний інцидент під час купання, коли загинув Мінос II.

Креонт — цар Коринфа. Ймовірний нащадок Сізіфа. Батько Креуси. Надає притулок Ясону та Медеї. Організовує шлюб між Ясоном і Креусою. Помирає в агонії від отрути Медеї.

Креонт — правитель Фів. Онук Пентея. Брат Іокасти; шваґер Лая та Едипа. Чоловік Еврідики. Батько Гемона. Нащадок прóклятого дому. Батько Мегари; тесть Геракла. Надає притулок Амфітріону та Алкмені. Регент після смерті Лая; відмовляється від трону на користь Едипа. Знову стає регентом після того, як Едип звільняє трон. Стає повноправним царем після смерті Етеокла та Полініка. Засуджує Антигону до страти за порушення його законів. Еврідика та Гемон закінчують життя самогубством на знак протесту проти його дій.

Кретей — цар Іолка. Онук Елліна. Брат Атаманта, Салмонея та Сізіфа. Чоловік Тіро та Сідеро. Батько (від Тіро) Есона й Ферета.

Лабдак — цар Фів. Син Полідора та Ніктеїди. Двоюрідний брат Діоніса та Пентея. Батько Лая. Нащадок прóклятого дому. Скинутий своїми родичами Амфіоном і Зетом.

Лай — цар Фів, що погано контролював свої імпульси. Син Лабдака. Двоюрідний брат Креонта та Іокасти. Чоловік Іокасти. Батько Едипа. Нащадок і предок прóклятого дому. Після того, як його батька скинули Амфіон і Зет, його виховував у вигнанні Пелоп. Відплачує за цю довіру, домагаючись Хрісиппа. Прóклятий Пелопом за свою роль у смерті Хрісиппа, що змусило Геру відправити Сфінкса до Фів. Повертає трон батька. Викидає немовля Едипа з дому, щоб уникнути пророцтва Піфійського оракула. Стає жертвою випадкової сутички на дорозі.

Лаомедонт — цар Трої. Син Іла. Онук Троса. Відмовляється платити Аполлону та Посейдону за будівництво мурів Трої; потім відмовляється платити Гераклу, коли той рятує Гесіону від морського чудовиська Посейдона. Пізніше убитий Гераклом із помсти.

Лікомед — цар Скіросу. Син Аполлона та Партенопи. Зведений брат інших нащадків Аполлона. Приймає у себе вигнаного Тесея, а потім стає його вбивцею під час сварки на вершині скелі.

Лін — син музи Калліопи та Аполлона (або, можливо, Еагра). Брат Орфея; зведений брат інших нащадків Аполлона; можливий зведений брат Марсія. Двоюрідний брат сирен. Запальний учитель музики, убитий своїм учнем Гераклом.

Ліхас — слуга Геракла. Допомагає йому одягнути отруйну сорочку Несса. Убитий Гераклом у його агонії.

Медей — син Егея та Медеї. Зведений брат Тесея. Супроводжує свою матір, коли вона тікає з Афін після того, як їй не вдалося влаштувати так, аби йому перейшов у спадок афінський престол. Дає назву мідянам.

Мелеагр — син Алтеї та Ойнея (або Ареса). Брат Деяніри та інших Мелеагрід. Племінник Тестіадів. Двоюрідний брат Діоскурів. Недбалий чоловік Клеопатри. Проклятий життям тривалістю горіння одного поліна. Один із аргонавтів. Закоханий в Аталанту. Очолює полювання на Калідонського вепра. Нагороджує Аталанту трофеєм за вбивство вепра; потім убиває Тестіадів за їхній протест проти цього; вбитий через помсту Алтеєю, яка виконала пророцтво, що прозвучало при його народженні. Посмертно сватає Деяніру та Геракла.

Мелікерт — син Атаманта й Іно. Зведений брат Гелли, Фрікса та Схенея. Двоюрідний брат Ясона. Убитий під час самогубства його матері. Перетворений своїм двоюрідним братом Діонісом на божество Палемона, що їздить на дельфіні.

Мінос I — цар Криту. Син Зевса та Європи. Зведений брат безлічі нащадків Зевса. Дід Міноса II. Разом зі своїм братом Радамантом і зведеним братом Еаком стає одним із трьох суддів Підземного світу. Зачарований музикою Орфея.

Мінос II — цар Криту. Онук Міноса I. Чоловік Пасіфаї. Батько Андрогея, Аріадни, Девкаліона та Федри. Кидає виклик Посейдону, не принісши в жертву Критського бика. Вимагає афінську данину для Мінотавра як компенсацію за роль Егея в убивстві Андрогея Критським биком. Покровитель, потім переслідувач Дедала; заживо зварений у сконструйованій ним ванні.

Нелей — цар Пілоса. Син Посейдона й Тіро. Брат Пелія; зведений брат Есона й Ферета, а також інших нащадків Посейдона. Батько дванадцяти синів, у тому числі Нестора. (Зведений) дядько Ясона. Разом із Пелієм викликає на себе гнів Гери за вбивство їхньої мачухи Сідеро. Допомагає Пелію відібрати Іолк у Есона. Відмовляється очистити Геракла за вбивство Іфіта; пізніше вбитий Гераклом із помсти.

Нестор — наймолодший син Нелея. Небіж Пелія. Онук Посейдона. Успадковує трон Пілоса після того, як Геракл убиває його батька та одинадцятьох старших братів. Один із наймудріших правителів-довгожителів. Приєднується до аргонавтів. Радить Ясону обрати довгий маршрут додому з Колхіди. Мисливець на Калідонського вепра. Радник греків під час Троянської війни.

Ойней — цар Калідону. Чоловік Алтеї. Батько Деяніри та інших Мелеагрід, а також, ймовірно, Мелеагра. Його нехтування Артемідою на користь Діоніса покарано появою Калідонського вепра.

Орфей («невловимий») — найвеличніший із усіх музикантів. Син музи Калліопи та Аполлона (або, можливо, Еагра). Брат Ліна; зведений брат інших нащадків Аполлона; можливий зведений брат Марсія. Чоловік Еврідики. Аполлон дає йому уроки музики й дарує золоту ліру зі струнами, сплетеними зі свого золотого волосся. Зачаровує мешканців Підземного царства своєю музикою. Провалює спробу повернути Еврідику до життя. Приєднується до аргонавтів. Переспівує своїх двоюрідних сестер сирен. Розтерзаний жінками Фракії. Його відірвана голова слугує оракулом на Лесбосі. Нарешті возз’єднується після смерті з Еврідикою. Його золоту ліру перетворено на сузір’я.

Паллантиди — п’ятдесят синів Палланта, брата Егея. Двоюрідні брати Медея й Тесея, які змагалися з ними за трон Афін. Убиті в битві Тесеєм.

Пелей — фессалійський цар. Син Еака і доньки Хірона. Брат Теламона. Товариш Геракла. Один із аргонавтів. Мисливець на Калідонського вепра; випадково вбиває свого тодішнього тестя Еврітіона, чиє королівство він успадковує за збігом обставин. Хибно звинувачений дружиною царя Акаста в тому, що він намагався її зґвалтувати. Відповідає йому тим, що переконує Ясона повернути Іолк у Акаста. Вбивця амазонок. Розорювач Трої. Батько (від нереїди Фетіди) Ахілла.