Міхал Шьмєляк – Вники (страница 68)
– Від потреби у владі. Людям подобається, коли їх ведуть за руку.
– Як так?
– Так само, як тепер дочка веде пані за руку і каже, що робити. Ви повинні продати свій будинок і
залишити своє життя позаду.
Валясякова подивилася кудись позаду нього. Вона весь час злегка гойдалася вперед-назад.
Напевно, це був важкий момент для неї, коли вона розмовляла з незнайомим чоловіком про те, щоб
покинути своє минуле життя.
– Бог є, — твердо сказала вона.
– Звідки пані знає?
– Якщо є Вники, то є й Бог, – відповіла господиня, встаючи з-за столу. – А якщо йому не подобається, це його проблеми.
Вона, не кажучи ні слова, засмажила ще два млинці, загорнула їх в фольгу, запакувала в
пластиковий контейнер і поклала все в полотняний мішечок, який поставила перед гостем. Жінка
повернулася, тихо зітхнувши, і вийшла з кухні.
Косма закінчив снідати, була восьма, за півгодини у нього повинна відбутися зустріч з Майєю, зазвичай, у цей ж час біля цвинтаря він зустрічав чоловіка. Після цього спокійно повернеться, віднесе млинці
Рубенсу, а заодно спробує його ще трохи попитати. Після чого варто поїхати в Єлєню Гуру і скористатися
гостинністю Синиці, треба глибше вникнути в тему вбивств повій.
Буквально вчора він обговорював детальний план дій з Майєю, вона мала чекати, сховавшись в
якомусь хорошому для підгляду місці з камерою в руці. Косма з Майєю дали собі півгодини, якщо чоловік не
з’явиться, вони повертаються до своїх справ. Зустрітися мали по обіді в Єленій Гурі – він, відвідавши Синицю
у відділку, вона ж все ще працювала над переведенням місцевого кладовища в цифровий простір.
Дівчина залишила машину перед крамницею, що порадувало Косму – дівчина вражала його все
більше. Краса, радість життя, проникливість і готовність до авантюр — усе це зібрано в одній чарівній
людині. Щоправда, підводячи підсумки, йому здавалося, що він описує ідеальну дівчину за мірками
81
підлітка, але як би там не було! "Хапай життя, Косма, насолоджуйся моментом, ти ж не відразу шукаєш мати
своїм дітям", — кричав його внутрішній диявол, бо янгол уже давно зібрав речі та виїхав, мабуть, образившись за те, що його підопічний покинув семінарію.
Він підійшов до стіни цвинтаря майже в ту ж мить, що й незнайомець. План спрацював.
– Доброго ранку, – привітався Косма.
Чоловік мляво кивнув у відповідь, а потім помахав рукою, як і Валясякова вранці.
– Щось не так? – запитав Косма.
– Важке питання.
– Питання складне лише тоді, коли ми не знаємо відповіді.
Чоловік глянув на нього з жалем.
– Це з якоїсь псевдофілософської книжки, може, того писарчука Коельо? - спитав він.
– Та так, якось спало на думку. Влстиве ж, пан так мені і не представився.
Чоловік знизав плечима.
– Називай мене як хочеш.
– Ми сьогодні не в настрої, чи не так?
– Ти бачив того нового священика, який приїхав сюди в неділю?
– Отець Марек?
– Нехай буде Марек, довбані євангелісти. Так, саме він. Ти бачив його?
– Так бачив. Він теж злий? Повинен померти? Допишемо його до списку?
– Іронія – це підтвердження порожнечі.
– Коельо?
– Сафо.
– Не розумію, чому пан ображається на іронію. Це мене має ображати, що ви втягуєш мене в якийсь
розтягнутий в розстрочку жарт.
– О ні! – Чоловік відштовхнувся від стіни і глянув на Косму. – Зло ніколи не обернеться жартом, але
жарт може обернутися злом. Тут ми маємо справу зі злом і тут не може бути жартів. Цей новий священик
закінчить, як і попередній.
– То ти знаєш, чим закінчив попередній?
– Так. Христос прийшов за ним.
– Дурниці. – Лише з ввічливості Косма не вживав сильніших слів.
– Дурниця – теж причина. Для багатьох релігія — це нісенітниця, і все ж сотні гинуть в ім’я неї, тисячі
вбивають. Але моя місія тут знову провалиться.
Раптом з церкви вийшов парох, але, мабуть, не помітив їх, бо був зайнятий зачиненням дверей.
– Мені пора. – Як і раніше, чоловік просто розвернувся і попрямував у бік лісу.
Не було сенсу бігти за ним. І що він мав робити? Битися з ним? Стежити за ним? Метою цієї зустрічі
було поставити його перед камерою. За фотографіями він набагато швидше зможе визначити, з ким має
справу.
Парох здалека кивнув йому, але пішов не назустріч, а швидко перетнув вулицю й направився до
свого дому. Косма відповів на привітання, піднявши руку, а потім озирнувся в пошуках Майї. Де вона могла
сховатися? Сумніви розвіяв есемес.
Не вагаючись, Косма пішов до вказаного місця, дівчина чекала там, притулившись до машини. Вона