Кевин Андерсон – Війна помсти (страница 110)

Пенда заворушилася, і дитинка прокинулася. Не будячи дружину, він взяв малу на руки і став складати плани, як він врятує світ заради неї.

107

Семі, вимушена й далі ховатися в підземеллі під палацом емпри, з жахом дізналася про лихо, якого зазнав Сереполь.

— Верховний жрець Кловус, — заявила Аналера, — дурень! Його робітники збудували храм Маґніфіка, хоча емпра Ілуріс заборонила це робити, і тепер божок став надто могутнім. А потім Кловус випустив його!

— Великий божок — наш захисник, — відказав каптані Вос.

Стара служниця, насмішкувато глянувши на нього, продовжила.

— Люди посилювали божка і одночасно розлючували його, аж поки він не став більшим за все, що ми коли-небудь бачили. Цей ідіот-жрець відправив його атакувати гетрренів, а той, увійшовши в несамовитий раж, зруйнував будівлі і домівки, вбивши сотні невинних людей. Божок не розумів, що коїть. — Її хриплий голос бринів від гніву. — О так, було вбито чимало гетрренів, але ж загинуло і багато нещасних містян. А ще ця сутність зжерла божка гавані! Розірвала його на шматки і знищила! — Вона застогнала. — Почуй нас, убережи нас! Ми ще навіть не загасили всі пожежі в місті.

Голос Семі був схожий на тихе гарчання.

— Тепер вони нас послухають, якщо ми повернемось. — Вона відчула, як неподалік надимається і кружляє химерний новий божок, сповнений нетерпіння почати діяти. Це було їхнє власне божество, прив’язане до Ілуріс і навіть до самої Семі. — Народу потрібна емпра.

— Ішара зараз потребує правителя, як ніколи, — додав Вос.

Семі стала навколішки біля блідої жінки, в якій ледь жевріло життя. Дівчина не хотіла визнавати, що її улюблена наставниця, по суті, вже мертва, хоча її серце продовжувало битися. Рани загоїлися, але розум її був десь далеко.

— Як ви думаєте, армія готова? Чи достатньо там вірних нам людей? Чи підтримає нас народ?

— Мешканці Сереполя обурені тим, що натворив Кловус, — відповіла Аналера. — Вони знають, що він відповідальний за все, що сталося, але люди ще занадто приголомшені, щоб зрозуміти, що це означає.

— Вони повинні припинити будівництво Маґніфіки, якщо божок уже настільки могутній, що верховний жрець не може з ним впоратися, — мовив Вос.

— Кловус не дозволить їм зупинитися, хоча й розуміє, що накоїв, — сказала з відразою стара служниця, а потім взяла порожній кошик, у якому принесла для них їжу. — Я буду й далі служити тобі, і ти знаєш, що я вірна емпрі. Я вже віддала їй більшу частину свого життя, і я віддам все, якщо буде потрібно. — Аналера підійшла до виходу з кімнати і повернулася до них. — Але вам краще вирішити, що робити, — і якнайшвидше. Запропонуйте людям щось інше.

Семі не потрібно було про це нагадувати. Вона підняла очі на Воса, а вродливий каптані дивився на дівчину, охоплений тривогою за неї, за емпру і за всю Ішару.

Після того, як Аналера пішла, безформний новий божок витік з кам’яних стін і, ставши більш щільним, замерехтів, маскуючи отвір. Під його захистом Семі мала б почуватися у безпеці, але натомість вона відчула себе як у пастці.

— Ілуріс, чи зможеш ти коли-небудь повернутися до нас?

Протягом нестерпно тихих днів, проведених тут, Семі часто розмовляла з безмовною жінкою. Вос теж спілкувався зі своєю прийомною матір’ю, хай вона і не відповідала. Кожен з бійців Яструбиної варти сповідався сплячій емпрі; вони розповідали їй свої історії, благали повернутися — та все марно.

— Це повинна бути ти, Семі,— сказав Вос, а потім заговорив голосніше, щоб почули всі бійці Яструбиної варти. — Емпро Семі. Ми повинні почати діяти.

Воїни Яструбиної варти підійшли ближче.

— Емпро Семі, — повторили вони. — Це те, чого хотіла б наша матір.

— Ми зробимо це, — відказала Семі, намагаючись надати рішучості своєму голосу.

Вос поклав руку їй на плече і, пригорнувши до себе дівчину, обійняв її.

Раптом щось змінилося. Семі опустила погляд і побачила якесь мерехтіння на обличчі Ілуріс. Дихання жінки стало іншим, і дівчина почула потріскування, відчула, що божок, який захищав їх у цьому похмурому й непривітному місці, стає сильнішим.

Лежачи на матраці, емпра Ілуріс зітхнула, і її очі розплющилися.

Подяки

Писати масштабну й складну серію книг з такою великою кількістю персонажів і сюжетних ліній схоже на те, як один з моїх персонажів веде велику армію через всю країну. Багато інформації я тримаю в голові, проте покладаюся також на допомогу інших людей.

Я хотів би подякувати моїй редакторці Бет Мічем; моєму агентові Джону Сільберсеку; моїй дружині (і першій читачці та редакторці) Ребеці Моесті; а також Даєн Джонс, Лорен Мур, Брайану Герберту і всім читачам.

Глосарій

Адан: король Судерри, чоловік Пенди, син Конндура Хороброго. Його також називають Адан Старфолл.

Аксус: маг піщаних Лютих.

Алькок: один з лордів-васалів Колланана в Нортеррі.

Альмеда: дружина лорда Кейда, яка напала на Елліель і ледь не вбила її.

Аналера: стара служниця емпри Ілуріс.

Аорон: маг піщаних Лютих.

Арі: синя ска, яка має сердечний зв’язок з Ґлік.

ауґа: масивна двонога ящіркоподібна істота, на якій їздять піщані Люті.

Бакал, озеро: гірське озеро на півночі Нортерри.

Бален: один з лордів-васалів Колланана в Нортеррі. У його володіннях є великі руїни Лютих.

Баннрія: столиця Судерри, перше місто, засноване людьми після воєн Лютих.

Бірч: онук Колланана. Крижані Люті забрали його після знищення містечка Лейк Бакал, і королева Онн тримає його при собі як домашнього улюбленця.

Блакитновода, ріка: одна з двох основних річок Співдружності.

божок: сутність, створена вірою та магією ішаранців.

Болам: старший брат Конндура і Колланана, який мав стати конаґом, але помер від лихоманки під час ішаранської війни.

Босус: старатель-утаук, якого знайшли мертвим на рівніші Чорного скла.

Бурдон дін Орр: один з внучатих племінників Шелли дій Орр.

Вада: найбільша гора Хребта дракона, яка нещодавно вибухнула, внаслідок чого було спустошено величезні території.

Валаера: стародавня колонія Хоробрих, яку знищили ішаранці та їхній божок.

вартові Стяга: міська охорона Баннрії.

війна помсти: війна Хоробрих проти ішаранців.

Віколія: головна хранителька в святилищі пам’яті Конвери.

Вітор: один з лордів-васалів Колланана в Нортеррі.

Вос: каптані Яструбиної варти, яка захищає емпру Ілуріс.

By: королева піщаних Лютих, сестра Кво.

Гейл Орр: батько Пенди, один, з ватажків племені утауків, онук Шелли дін Орр.

Гейт: утаук, штурман судна «Ґліссанд».

гетррени: варварські клани, які населяють землі на південь від кордонів округу Тамбурдин.

Гідан: сержант армії Співдружності, входить у загін капітана Рондо.

Гом: зброєносець короля Адана.

Ґант: Хоробрий на службі в лорда Кейда.

Ґлік: дівчина-сирота, належить до племені утауків, мандрівниця, названа сестра Пенди.

«Ґліссанд»: торгове судно утауків.

Ґоран: один з лордів-васалів Мандана в Остеррі.

Ґрао: син Онн, брат Кору, давно загинув у битві.