Фрэнк Херберт – Єретики Дюни (страница 36)

— Я зайнята формуванням нашої відповіді на цей напад, — промовила Одраде. — Чого ти мені заважаєш? Думаю, ти хотіла б, щоб їх покарали.

— Що ти з ними зробиш? Скажи мені! Що ти з ними зробиш?

«Дуже мстиве дитя», — подумала Одраде. Це слід обмежи­ти. Ненависть — емоція така ж небезпечна, як і кохання. Спроможність до ненависті була спроможністю і до її протилежності.

Одраде сказала:

— Я послала Гільдії, Іксу та Тлейлаксові повідомлення, яке ми посилаємо завжди, коли нас роздратують. Два слова: «Ви заплатите».

— Як заплатять?

— Належне покарання з боку Бене Ґессерит розробляється. Вони відчують наслідки своєї поведінки.

— Але що ви зробите?

— Із часом ти, можливо, довідаєшся. Можеш навіть дізнатися, як ми плануємо наше покарання. Зараз тобі немає потреби знати.

На обличчі Шіани з’явився похмурий вираз. Вона сказала:

— Ти навіть не сердита. Роздратована. Так ти сказала.

— Обмеж свою нетерплячість, дитино! Є речі, яких ти не розумієш.

Превелебна Мати повернулася з комунікаційної кімнати, знову глянула на Шіану і звернулася до Одраде:

— Капітула підтвердила отримання вашого звіту. Схвалюють вашу відповідь.

Коли Превелебна Мати, сказавши це, зосталася на місці, Одраде спитала:

— Ще щось?

Погляд, мигцем кинутий на Шіану, сповістив, що жінка має пересторогу. Одраде здійняла праву руку, давши знак до беззвучної розмови.

Превелебна Мати відповідала, її пальці танцювали з неприхованим збудженням.

«Повідомлення Тарази: тлейлаксу є головним елементом. Гільдія мусить дорого заплатити за їхній меланж. Перекрий їм ракіанське постачання. Зіштовхни Гільдію та Ікс. Нехай постануть перед руйнівною конкуренцією з боку Розсіяння. Рибомовок тим часом проігноруй. Вони впадуть разом із Іксом. Пан Панів відповів нам із Тлейлакса. Він вирушає на Ракіс. Затримайте його».

Одраде м’яко всміхнулася, підтверджуючи, що зрозуміла. Дивилася, як Сестра виходить із кімнати. Капітула не лише погодилася з акцією, вчиненою на Ракісі, а й напрочуд швидко обдумала належне покарання Бене Ґессерит. Тараза та її радниці, вочевидь, передбачили цей момент.

Одраде дозволила собі полегшено зітхнути. Послання Капітулі було стислим: короткий опис атаки, список жертв із Сестринства, ідентифікація напасників і нотатка Таразі з підтвердженням того, що Одраде вже послала винуватцям потрібну пересторогу: «Ви заплатите».

Так, ці дурні напасники тепер знають, що потривожили осине гніздо. Цим створено основоположну частину покарання — страх.

Шіана крутилася у своєму кріслі. Її поведінка підказувала, що зараз вона спробує новий підхід.

— Одна з твоїх Сестер сказала, що там були лицепляси. — Вона підборіддям вказала на дах.

«Який же глибокий колодязь невігластва цього дитяти», — подумала Одраде. Цю порожнечу слід заповнити. Лицепляси! Одраде згадала про тіла, які вони оглянули. Тлейлаксу врешті вислали на дію своїх лицеплясів. Це, очевидно, було випробуванням Бене Ґессерит. Цих нових дуже складно розпізнати. Хоча, попри свої унікальні феромони, вони все-таки виділяли характерний запах. Одраде переслала ці дані у повідомленні Капітулі.

Тепер проблемою було збереження відомостей Бене Ґессерит у таємниці. Одраде викликала вісницю-аколітку. Порухом ока вказавши на вентиляційний отвір, Одраде беззвучно наказала пальцями: «Убийте тих, хто слухає!»

— Ти надто цікавишся Голосом, дитино, — промовила Одраде, звертаючись до Шіани у кріслі. — Тиша — ось найцінніше навчальне знаряддя.

— Але я зможу навчитися Голосу? Я хотіла б навчитися.

— Кажу тобі, щоб ти мовчала і вчилася через своє мовчання.

— Наказую тобі навчити мене Голосу!

Одраде згадала звіти Кіпуни. Шіана встановила ефективний голосовий контроль над більшістю свого оточення. Дитина навчилася цього самостійно. Середній рівень Голосу для обмеженої аудиторії. Природний талант. Туек, Канія та інші були залякані Шіаною. Очевидно, до цього страху додалися релігійні фантазії, але майстерність Шіани в доборі висоти й тону Голосу була ознакою чудової, хоч і несвідомої вибірковості.

Одраде знала, що найкращий спосіб підходу до Шіани є очевидним. Чесність. Наймогутніша принада, до того ж багатоцільова.

— Я тут, щоб навчити тебе багатьох речей, — промовила Одраде, — але не роблю цього за твоїм наказом.

— Усі мене слухаються! — заперечила Шіана.

«Ледь увійшла в пубертатний вік і вже досягла такого аристократичного рівня, — подумала Одраде. — Боги, яких ми творимо самі! Ким вона може стати?»

Шіана зсунулася з крісла і встала, питально дивлячись на Одраде. Очі дівчинки були на рівні плечей Одраде. Шіана повинна вирости високою, з владною поставою. Якщо виживе.

— Ти відповіла на деякі мої питання, а на інші ні, — дорікнула Шіана. — Сказала, що чекала мене, але не пояснила. Чого ти мене не слухаєшся?

— Дурне питання, дитино.

— Чого ти постійно називаєш мене дитиною?

— А ти не дитина?

— У мене вже є місячні.

— Та ти все ще дитина.

— Священники мене слухаються.

— Вони тебе бояться.

— А ти ні?

— Я ні.

— Добре! Коли всі лише тебе бояться, це набридає.

— Священники думають, що ти послана Богом.

— А ти так не думаєш?

— Чого б я мала так думати? Ми… — Одраде не договорила. Ввійшла вісниця-аколітка. Її пальці затанцювали в беззвучному спілкуванні: «Чотири священники підслуховували. Їх убито. Усі були слугами Туека».

Одраде помахом руки відіслала вісницю.

— Вона розмовляє пальцями, — промовила Шіана. — Як вона це робить?

— Ти ставиш надто багато недоречних питань, дитино. І ти не сказала мені, чому я мушу вважати тебе Божим знаряддям.

— Шайтан мене щадить. Я ходжу пустелею, а коли приходить Шайтан, розмовляю з ним.

— Чому ти називаєш його Шайтаном, а не Шай-Хулудом?

— Усі ставлять мені те саме дурне питання!

— То дай мені свою дурну відповідь.

На обличчя Шіани повернувся похмурий вираз.

— Це через те, як ми з ним зустрілися.

— А як ви зустрілися?

Шіана схилила голову вбік, якусь мить дивилася на Одраде, тоді відповіла:

— Це таємниця.

— І ти знаєш, як зберегти таємницю?

Шіана випросталася і кивнула головою, але Одраде помітила в цьому русі невпевненість. Ця дитина знала, коли її ставлять у безвихідне становище!

— Чудово! — промовила Одраде. — Збереження таємниці — це одна з найважливіших наук Превелебної Матері. Я рада, що нам не доведеться цим перейматися.