Джон Стрелеки – Повернення до кафе на краю світу (страница 43)
Я провів Джессіку поглядом до столика, де лежали її телефон та інші пожитки.
— Джоне, ти сьогодні дуже їй допоміг, — мовила Кейсі. — Джессіка здається іншою людиною порівняно із собою вранішньою.
— Пам’ятаю, як це, відповів я й перевів погляд із Кейсі на Майка. Як сильно можна змінитися, якщо побути трохи в цьому закладі, з вами двома.
Майк усміхнувся й посунув руки, на яких тримав Емму.
— Приємно було побачитися знову, Джоне.
Він простягнув руку. Я потис її й усміхнувся сам.
— Навзаєм. Дякую за всі розмови.
Майк кивнув.
— Кейсі, не проти забрати дещо звідси? Я віднесу цю малечу до ліжка.
Кейсі кивнула.
— Залюбки.
— Алоха, Джоне, — сказав Майк, розвернувся й вийшов через чорний хід.
— Алоха, Майку, — відповів я.
Стало тихо.
— Ходімо до входу, — сказала Кейсі.
Ми вийшли з кухні в залу. Ідучи, я провів рукою по хромових боках стільниці й сидіннях стільців біля стійки із содовою. Мене накрив смуток.
— Ти повернешся, — сказала Кейсі. — Набагато швидше, ніж думаєш.
Я поглянув на неї.
— Якщо я приїду сюди на вéлику завтра, кафе буде тут?
Кейсі всміхнулася.
— Джоне, це залежить від мільйона різних чинників.
Я знову засумував.
Вона поклала руку мені на плече.
— Коли твоя книжка осяянь буде готова, тримай очі розплющеними. Нам треба буде забрати в тебе замовлення.
Я кивнув.
Тієї миті із вбиральні вийшла Джессіка й попрямувала до нас. Вона перевдягнулася з купальника в діловий костюм. Її волосся було заколоте так само, як тоді, коли Джессіка тільки прийшла в кафе, а на ногах красувалися туфлі на високих підборах.
Коли Джессіка підійшла ближче, у неї задзвонив телефон. Вона зупинилась і сягнула рукою в сумочку.
Я поглянув на Кейсі. Та знизала плечима.
Джессіка дістала телефон із сумочки. Виклик уже був пропущений.
— Хіба не дивовижно? — промовила вона, дивлячись на телефон. — Тепер сигнал нормальний. І купа повідомлень.
Джессіка почала порпатися в телефоні, гортаючи повідомлення. Її обличчя стало напруженим і серйозним.
Я знову подивився на Кейсі.
— Джоне, уже пізно, — зауважила Кейсі. — У тебе ж є велосипед, так? Ти зможеш нормально доїхати звідси додому?
Я кивнув.
— На цих дорогах досить темно, але я їхатиму повільно. У мене все буде гаразд.
Правду кажучи, я не знав достоту, як повернутися додому. Однак вирішив, що зможу з цим розібратися.
— Я тебе підвезу.
Це сказала Джессіка. Вона тримала в руці телефон, але дивилася на мене.
— Я можу підвезти тебе додому.
Я поглянув на неї, жінку в діловому костюмі й на високих підборах.
— Та нічого, Джессіко. Мій велик не надто чистий після тривалої вранішньої поїздки сюди. Та й не скажеш, що твоєю машиною можна перевозити велосипеди. Я не хочу її забрьохати…
Джессіка поглянула на мене та Кейсі й усміхнулася. Де й поділися напруженість та серйозність, які її лице виражало ще кілька секунд тому! Джессіка знову мала ту саму широку усмішку, що випромінювала прекрасну енергетику, — таку, яка була на її обличчі, відколи Джессіка повернулася з гойдалок. Вона вимкнула телефон і закинула його в сумочку.
— Що таке? — спитав я.
— Це просто машина, — сказала Джессіка і її усмішка стала ще яснішою. — Це просто машина.
Про автора
Переживши в тридцять три роки подію, що змінила його життя, Джон надихнувся на те, щоб сісти й розповісти історію, викладену в «Кафе на краю світу».
Менш ніж за рік після виходу ця книжка завдяки рекомендаціям читачів розлетілася планетою й тепер надихає людей на всіх континентах, включно з Антарктидою. Згодом вона стала бестселером №1 на трьох континентах і п’ятиразовим бестселером року. Її перекладено сорока двома мовами.
Відтоді Джон написав інші книжки, серед яких «Життєве сафарі», «Велика п’ятірка для життя», «Велика п’ятірка для життя: продовження», «Прозріння: моменти натхненної думки» та «Новий контакт: третій візит до кафе на краю світу».
Завдяки згаданим книжкам та виступам на телебаченні й радіо Джон зумів у простих, але багатозначних меседжах надихнути мільйони людей жити, як їм хочеться. За цю роботу його вшанували поряд з Опрою Вінфрі. Тоні Роббінсом і Діпаком Чопрою серед ста визначних постатей у галузі лідерства та особистісного розвитку, які надихають найбільше. Це досі бентежить і вражає Джона.
У вільний від писання час Джон часто подорожує світом разом із сім’єю.
Щоб дізнатися більше про Джона чи запитати його про інтерв’ю, відвідайте сайт: www.johnstrelecky.com.
Бібліографічна картка
Літературно-художнє видання
Серія «Художня література»
СТРЕЛЕКІ Джон П.
Повернення до кафе на краю світу
Головний редактор
Провідний редактор
Редактор
Технічний редактор
Дизайнери й верстальники
Підписано до друку 04.11 2020.
Формат 84x108/32. Ум. друк. арк. 15.96.
Наклад 2000 прим. Зам. № 8320.
Термін придатності необмежений