Джеймс Баллард – Висотка (страница 5)

Лейнг ще раз перехилився через парапет, уперше усвідомивши величезну відстань до землі. Його оточували важко дихаючі сусіди, вони були так близько, що він відчував суміш ароматів дорогих парфумів і лосьйону після гоління. Лейнгу було цікаво, що саме вони збираються робити, і водночас він зрозумів, що будь-якої миті може відбутися акт безглуздого насильства.

— Докторе Лейнг... Дами, пропустіть, будь ласка, доктора! — здавалося, в останній момент пролунав упевнений голос, що належав знайомій постаті із вправними руками та легкою ходою.

Лейнг упізнав ювеліра, дружину якого він оглядав під час вимкнення електрики. Коли він привітався з Лейнгом, гості поступово перемістилися, як статисти, що переходять до іншої сцени, бездумно повернувшись до напоїв і канапе.

— Я, здається, вчасно? — вдивлявся ювелір у Лейнга, немов дивуючись, як той потрапив у приватні володіння.— Ви хотіли пограти у сквош із Ентоні Ройялом? Боюся, він вирішив скасувати гру.

І, звертаючись уже більше не до Лейнга, а до себе самого, додав:

— Моя дружина збиралася сюди. Ви знаєте, вона таке пережила серед тих тварин...

Трохи тремтячи, Лейнг дійшов із ювеліром до сходів. Він озирнувся на коктейльну вечірку, на її вихованих гостей, невпевнений, чи він не вигадав, ніби вони хотіли на нього напасти? Зрештою, ну що вони могли йому зробити? Не кинули б вони його через парапет?

Продовжуючи міркувати, Лейнг помітив у пентхаузі, що виходить на північний бік даху, знайому біляву фігуру в білій мисливській куртці, що стояла, поклавши руку на гімнастичний тренажер. Біля ніг Ройяла лежала розкішна німецька вівчарка — поза всякими сумнівами, головний пес у висотці. Навіть не намагаючись сховатися, Ентоні Ройял задумливо розглядав Лейнга. На його обличчі, як завжди, застигла суміш зарозумілості та невпевненості, немов він занадто добре уявляв вбудовані недоліки величезного будинку, який допомагав створювати, і готовий був незворушно вислухати будь-яку критику, навіть не гребуючи певною театральністю на кшталт німецької вівчарки та білої мисливської куртки. Попри те, що Ройялу було вже п'ятдесят, світле волосся до плечей надавало йому неймовірно юного вигляду, ніби холодне повітря на висотці якимось чином оберігало його від звичайного старіння. Його костисте чоло, на якому все ще був помітний шрам після аварії, нахилилося в один бік: здавалося, ніби він перевіряв перебіг його експерименту.

Лейнг привітно помахав йому, коли ювелір квапливо вів його вниз, але Ройял не відреагував. Чому він не подзвонив, щоби сказати, що скасував партію у сквош?.. Якоїсь миті Лейнга пройняла впевненість, що він навмисне запросив його на дах у розпал вечірки,— із простої цікавості, як відреагують і поводитимуться гості.

Наступного ранку Лейнг прокинувся рано повний сил. Він почувався відпочилим, проте чомусь вирішив узяти відгул. Близько дев'ятої, провалявшись зо дві години, він зателефонував своїй секретарці в інститут і скасував вечірні заняття. Коли вона поспівчувала і побажала швидкого одужання, Лейнг відмахнувся:

— Та я не хворий. Просто... сталося дещо важливе.

Але що? Спантеличений власною поведінкою, Лейнг тинявся своєю маленькою квартирою. Шарлотта Мелвілл також була вдома, причому в діловому костюмі, хоча виходити, схоже, не збиралася. Вона покликала Лейнга на каву, але коли через годину він прийшов, байдуже простягнула йому келих. Його запросили, як Лейнг невдовзі зрозумів, лише для того, щоб він оглянув її сина. Хлопець грався у своїй кімнаті, але, за словами Шарлотти, погано себе почував і не хотів іти до молодшої школи на 10-й поверх. Найгірше було те, що молодша сестра дружини пілота з першого поверху сидіти з ним відмовилася.

— Жах якийсь, вона завжди була така чуйна, кілька місяців я на неї покладалася. І якось дивно говорила по телефону, ухильно.

Лейнг слухав її зі співчуттям. Чи не хоче вона, щоб він посидів із дитиною? Ні, схоже, про це й мови немає. Граючи з хлопчиком, Лейнг зрозумів, що той цілком здоровий. Жвавий, як і завжди, спитав матір, чи може він піти до дитячого садка на 3-му поверсі. Шарлотта без жодних роздумів заборонила. Як і Лейнг, вона очікувала, що щось станеться.

Довго чекати не довелося. Після обіду почалися нові провокації між ворогуючими поверхами: це запрацював притихлий до цього механізм руйнувань і ворожнечі. Випадки були достатньо безглуздими, але Лейнг уже розумів, що вони відображають глибинні антагонізми, які у висотці прориваються на поверхню в дедалі більшій кількості місць. Багато приводів давно були очевидними: скарги на галас і неправильну роботу комунальних систем, суперечки з приводу краще розташованих квартир (подалі від ліфтових холів і технічних шахт). Домішувалася ще й дрібна заздрість привабливих жінок, які вважають, що вони гідні поверхів вище; у поширеності цієї переконаності Лейнг переконався особисто. Під час вимкнення електрики на вісімнадцятирічну дружину модного фотографа з 38-го поверху в перукарському салоні напала незнайомка. Мабуть, щоби помститися за це, на трьох стюардес із 2-го поверху напали кілька матрон із верхніх поверхів, їх очолювала широкоплеча дружина ювеліра.

З балкона Шарлотти Лейнг стежив за розвитком цих випадків. Стояти поруч із симпатичною жінкою, тримаючи в руці келих, і ні про що не думати було приємно. Під ними, на 9-му поверсі, у повному розпалі було дитяче свято. Батьки навіть не намагалися приструнити своїх нащадків — навпаки, під'юджували галасувати з усіх сил. За півгодини, підігрівшись спиртним, батьки розійшлися не гірше за дітей. Шарлотта заливисто сміялася, коли слабоалкогольні напої рікою потекли вниз, на машини, заливаючи дахи дорогих лімузинів і салони спортивних авто.

За цими нестримними веселощами спостерігали сотні мешканців, що висипали на балкони. Працюючи на публіку, батьки продовжували підцьковувати дітей, і вечірка незабаром зовсім вийшла з-під контролю. Без догляду п'яні діти розходилися. Високо над ними, на 37-му поверсі, розлючено закричала жінка-адвокат: шкіряні сидіння її спортивного кабріолета були залиті розталим морозивом.

У будинку панувала карнавальна атмосфера. Нарешті це було щось інше, аніж офіційна поведінка мешканців висотки. Не витримавши, Лейнг і Шарлотта розреготалися та заплескали в долоні, як на виставі аматорського цирку.

Того дня вечірок було дуже багато. Зазвичай рідко хто збирався не у вихідні, однак сьогодні, у середу, кожен був залучений бодай у якусь гулянку. Телефони дзвонили безперестанку: Шарлотту і Лейнга запрошували на шість різних заходів.

— Мені потрібно зробити зачіску.— Шарлотта весело взяла Лейнга за руку, майже обійнявши.— А що саме ми святкуємо?

Лейнг здивувався цьому запитанню. Він узяв Шарлотту за плече, ніби захищаючи.

— Бог його знає, навряд чи це буде весело.

Одне із запрошень і Лейнг, і Шарлотта отримали від Вайлдера — і обидва відмовилися.

— А чому ми відмовилися? — запитала Шарлотта, усе ще тримаючи в руці слухавку.— Він ніби чекав від нас відмови.

— Вайлдер мешкає на другому,— пояснив Лейнг.— Там справді занадто буйні...

— Роберте, це відмазки.

Коли Шарлотта говорила, телевізор за її спиною показував новинний сюжет про спробу втечі з в'язниці. Звук було вимкнено, і між ногами жінки миготіли постаті наглядачів, поліцейських і яруси забарикадованих камер. Лейнг подумав, що всі мешканці висотки дивляться телевізор із вимкненим звуком. Він бачив це в прочинені двері сусідських квартир, коли повертався до себе. Уперше люди залишили вхідні двері відчиненими навстіж і вільно ходили одне до одного.

Утім, така інтимність обмежувалася тільки сусідніми квартирами, а в цілому розкол висотки був дуже помітний. Виявивши, що залишився без лікеру, Лейнг спустився на ліфті на 10-й поверх.

Як він і думав, трунок був нарозхват — біля алкогольної крамниці зібралася черга з мешканців. Помітивши недалеко від прилавка сестру, Лейнг спробував звернутися до неї. Вона прогнала його і почала навздогін рішуче засуджувати за сьогоднішню дурість. Чомусь вона однозначно пов'язувала Лейнга з винними мешканцями нижніх поверхів, ставлячи його в один ряд із Річардом Вайлдером і його друзяками.

Поки Лейнг очікував своєї черги, якісь мешканці з верхніх поверхів — щось на зразок каральної експедиції — зчинили в басейні веремію. Серед мешканців трьох верхніх поверхів була й актриса, чий афганський хорт утопився в басейні. Актриса та її супутники почали хуліганити у воді, пити шампанське, лежачи на надувних матрацах,— у порушення правил басейну — і бризкати на тих, хто виходив із роздягалень. Після марних спроб утрутитися, літній доглядач здався і пішов до себе в кімнатку за трамплінами.

Ліфти кипіли від агресивної штовханини. Кнопки спрацьовували через раз, і шахти ліфтів гуділи від нетерплячого стукоту у двері. Коли Лейнг і Шарлотта, притиснуті одне до одного, прямували на вечірку на 27-й поверх, до ліфта втиснулося тріо п'яних пілотів і спрямували його на 3-й. Тримаючи в руках пляшки, вони вже півгодини намагалися доїхати до 10-го поверху. Добродушно обхопивши Шарлотту за талію, один із пілотів ледве не затягнув її до маленького кінотеатру поряд зі школою, де раніше показували дитячі фільми. Тепер там крутили приватні порнофільми, у тому числі ті, що було знято явно тут, із місцевими виконавцями.