Джеймс Баллард – Висотка (страница 18)

Почувши шум, Ройял озирнувся довкола і побачив дружину, що у вечірній сукні сиділа за столом у кухні, поклавши руку на кавоварку, що якраз грілася. Ройял обійняв Джейн і притягнув її до себе з навмисною повільністю, ніби демонструючи дружині переваги повільного відтворення фільму. Він знав, що Енн може їх бачити, але вона спокійно сиділа за кухонним столом, закурюючи сигарету. На подальший сексуальний акт вона дивилася мовчки, немов схвалювала його. Не як модну нині відповідь на подружню зраду, як розумів Ройял, але з племінної солідарності, з поваги до вождя клану.

10

Пересохле озеро

досвіта Роберт Лейнг сидів на своєму балконі, доїдав убогий сніданок і слухав перші звуки будинку, що прокидався. Кілька мешканців уже поспішало на роботу, пробираючись через сміття до брудних автомобілів. Сотні людей продовжували щодня ходити в офіси і студії, їздити в аеропорти і на біржу. Попри перебої з водою та опаленням, чоловіки і жінки були елегантно і чисто вдягнені, і з їхнього вигляду ніяк не можна було здогадатися про події минулих тижнів. Утім, більшу частину робочого часу вони спали у своїх кабінетах.

Лейнг повільно та ритмічно жував шматочок хліба. Сидячи на потрісканих кахлях балкона, він почувався паломником, який втомився під час небезпечного підйому на гору і тепер виконує простий, але важливий обряд у придорожній каплиці.

Минула ніч принесла суцільний хаос — п'яні вечірки, сварки, розбій і напади на самотніх мешканців. Ще кілька поверхів занурилися в пітьму, аж до 22-го поверху, де жила Еліс, сестра Лейнга. Навряд чи бодай хтось спав. До того ж майже ніхто не виявляв ознак утоми, немовби життєвий ритм людей пересунувся з дня в ніч. Лейнг підозрював, що безсоння, від якого страждав багато хто з мешканців,— це підсвідома підготовка до майбутніх несподіванок. Сам він, попри синці на плечах і руках, був у чудовій фізичній формі. Невдовзі йому належало причепуритися і їхати до інституту.

Першу половину ночі Лейнг прибирав квартиру Шарлотти Мелвілл: ту пограбували, поки Шарлотта з маленьким сином ховалася у друзів. Потім він кілька годин допомагав охороняти ліфт, який вдалося перехопити його сусідам. Їхати ніхто нікуди не збирався, головне, захопивши ліфт, деякий час його утримувати, чинячи в такий спосіб психологічний тиск.

Вечір почався, як завжди, з вечірки у Пола Кросленда — теледиктора, а нині вождя клану. Сам Кросленд перебував в студії, але гості дивилися, як він зачитує новини, знайомим, добре поставленим голосом розповідаючи про велику автокатастрофу, у якій загинуло шестеро людей. Поки його сусіди купчилися біля телевізора, Лейнг чекав, що Кросленд згадає настільки ж страшні події в їхній висотці: смерть ювеліра, про яку тепер уже всі забули, розподіл мешканців на протиборчі табори. Можливо, на завершення випуску ведучий додасть і спеціальне послання членам свого клану, які в його кімнаті наповнювали один одному склянки, сидячи серед сміттєвих мішків.

Коли Кросленд ввалився до квартири — у спортивній куртці з каптуром і у важких черевиках, немов пілот, який повернувся з бомбардування,— всі були п'яні. Розрум'янена та збуджена Елеонора Пауелл хилилася до Лейнга, весело тикаючи в нього пальцем і звинувачуючи в тому, що він намагався вломитися в її квартиру. Цю новину сприйняли із захопленням, немов зґвалтування було цінним і випробуваним засобом згуртування клану.

— Низький рівень злочинності, докторе,— казала вона дружнім тоном,— точна ознака громадського занепаду.

Лейнг пив без зупинки. Він розумів, що навмисне накручує себе, пригнічуючи будь-які сумніви в розумі людей. А в практичному сенсі напитися — це найкоротший шлях зближення з Елеонорою Пауелл. Твереза, вона ставала вимотуюче чутливою і блукала коридорами з відсутнім виглядом, немов загубила ключі від мозку. Зате після декількох коктейлів вона оживала, її настрій стрибав подібно до того, як зіпсований телевізор скаче по програмах, причому весь цей божевільний хаос Лейнг міг зрозуміти, тільки якщо сам був п'яний. Він підняв Елеонору, радісно відзначивши, що вона вчепилася в лацкани його піджака, і не вперше подумав, що і сам, і його сусіди прагнуть неприємностей як найефективнішого засобу урізноманітнити статеве життя.

Лейнг відкрив кавоварку і спорожнив її через поруччя балкона. Відходи тепер скидали з балконів, і нікого не турбувало, що вітер може занести сміття до нижніх квартир. Від постійних вимкнень електрики їжа в холодильнику зіпсувалася. Пляшки з кислим молоком стояли цвілою шеренгою, згіркле масло, що розтануло, крапало через решітку. Смерділа протухла їжа досить специфічно, але Лейнг, не надто цим переймаючись, згріб усе в пластиковий мішок і викинув у напівтемний коридор.

У ліфтовому холі сперечалася група сусідів — назрівав конфлікт із мешканцями 28-го поверху. Кросленд викрикував якісь загрози в порожню шахту ліфта. Зазвичай у таку ранню пору Лейнг не звертав на нього уваги. Занадто часто Кросленд і гадки не мав, про що суперечка,— аби почалася сутичка. Без макіяжу, виражаючи обурення, Кросленд нагадував диктора, який уперше звинуватив читачів у поганих новинах про себе.

З мороку за дверима з удаваною байдужістю вийшли хірург-ортодонт і його дружина з кам'яним лицем. Вони, озираючись, трохи постояли серед сміттєвих мішків, потім Стіл оглядно підійшов до Лейнга, м'яко, але владно взяв його за руку, наче готувався до складного видалення зуба, і показав униз.

— Вони хочуть замкнути двері. Хочуть переробити проводку двох ліфтів так, щоб від цоколя до 28-го зупинок не було.

— А як же решта? — запитав Лейнг.— Як нам виходити з будівлі?

— Дорогий мій, навряд чи вони думають про нас. Наш 25-й — ключовий поверх для електромереж. Відрізавши три поверхи під нами, вони отримають буферну зону — розділять верхню і нижню частини будинку. І, прямо кажучи, докторе, коли це станеться, дуже важливо опинитися на потрібному боці...

Стіл замовк: підійшла сестра Лейнга зі своїм електричним кавником. Чолов'яга вклонився і розчинився в темряві, маленькі черевики спритно простукали серед сміттєвих мішків, проділ у волоссі блиснув у неясному світлі. Безсумнівно, він із такою ж спритністю прошмигне між майбутніх небезпек. Як помітив Лейнг, ортодонт узагалі перестав виходити з будівлі. Після битв останніх тижнів він, певна річ, очікував бурхливого підвищення попиту на якісну стоматологічну допомогу.

Привітавшись із Еліс, Лейнг усвідомив, що вона також (якщо Стіл має рацію) буде жити з чоловіком-алкоголіком не на тому боці демаркаційної лінії — у темряві. Сестра прийшла ніби скористатися розеткою на кухні Лейнга, але неуважно поставила електричний кавник на столик у передпокої і, вийшовши на балкон, утупилася в ранкове повітря, немов радіючи, що піднялася ще на три поверхи.

— Як Чарлз? — запитав Лейнг.— На роботі?

— Ні... Він відпросився. Як на мене, назовсім. А ти?

— Сьогодні поїду. Хочеш, дорогою провідаю його?

Еліс проігнорувала його пропозицію. Вона вчепилася в поруччя і почала розгойдуватись, як дівчисько.

— Тут так мирно... Роберте, ти не уявляєш, на що це схоже для багатьох.

Лейнг розсміявся у відповідь на зауваження Еліс, ніби його не стосуються події у висотці,— типова думка старшої сестри, приреченої з дитинства доглядати за молодшим братом.

— Заходь, коли схочеш.

Він поклав їй руку на плече, легенько притримуючи, на випадок, якщо вона втратить рівновагу. У минулому він завжди фізично відмежовувався від Еліс (вона була занадто схожа на їхню матір), але тепер (і не тільки із сексуальних причин) ця подібність його заводила. Хотілося торкатися її стегон, гладити груди. Нібито усвідомлюючи це, вона прихилилася до його грудей.

— Можеш користуватися моєю кухнею,— сказав Лейнг.— Наскільки я розумію, на нас чекає хаос. Тут буде безпечніше.

— Добре. Тільки в твоїй квартирі брудно...

— Для тебе я приберу.

Лейнг задумливо подивився на сестру. Вона розуміє, що відбувається? Навіть не усвідомивши цього, вони тільки що домовилися про побачення.

Усі люди у висотці пакували валізи, готуючись до подорожей, коротких, але важливих, на кілька поверхів угору або вниз, або, принаймні, в інший кінець коридора. Крім того, відбувався потаємний обмін партнерами. Шарлотта Мелвілл зійшлася зі статистиком із 29-го поверху і майже не з'являлася у своїй квартирі. Лейнг не ображався. Шарлотті потрібна людина, яка допоможе розкритися її силі та твердості.

Подумавши про неї, Лейнг відчув жаль, що сам нікого не знайшов. Утім, необхідну підтримку дасть йому Еліс, з її немодною тепер прихильністю до домашніх цінностей. Попри те, що йому не подобалася її смілива постава, що так болісно нагадувала йому їхню матір, це давало йому незбагненне відчуття безпеки.

Обіймаючи сестру за плечі, Лейнг подивився на дах висотки. Здавалося, він не піднімався на оглядовий дах багато місяців, але вперше його туди не тягло. Він побудує собі житло на цьому місці, із цією жінкою і в цій печері.

Коли його сестра пішла, він почав готуватися до походу в інститут. Зручно прилаштувавшись до повного сміттєвого мішка, Лейнг сидів на підлозі і дивився на гору немитого посуду в раковині. Роздивляючись кухню в незвичному ракурсі, від низу до верху, Лейнг був вражений тим, на що вона перетворилася. Підлогу було завалено недоїдками та порожніми консервними банками. З подивом Лейнг нарахував шість повних сміттєвих мішків, а він же думав, що мішок всього один.