Слушать книги Валентин Дмитриев (0)

Мир оживает, и все его события уже не зависят от игроков или властной воли мастеров. Наступают страшные события, полные неизвестности и непонятности, а давно забытые древние проклятия вновь проявляются в темных уголках. Литературная интерпретация второго глобального сета, задуманного, но не сыгранного. Таким образом, сюжет развивается как вариант того, как все могло бы быть.

В давние времена, когда жанр ЛитРПГ только начинал свое развитие в будущей вселенной, люди не отказывались от настольных игр. Они создавали свои собственные системы и оживляли уникальные миры, проводя вечера в эпических словесных сражениях. Эта книга представляет собой тщательно проработанное отражение глобальной игры, проведенной небольшой, но безумной компанией. Несмотря на то, что она не имеет никакого отношения к игре ADnD, вы здесь не найдете тех характерных и неизбежных моментов, связанных с системными механиками, такими как гном, вылетающий из ущелья. Здесь гномы ездят на метро, как и должно быть :) Сеттинг оригинален. Конечно же, присутствуют все типичные образы фэнтезийного мира, но они не единственные. Дмитрий был гейм-мастером, а затем мы вместе превращали заметки, рабочие записки, листы персонажей и собственные мысли в связный текст.

Під час Великої Вітчизняної війни гітлерівські загарбники здійснювали політику розорення та пограбування тимчасово окупованих районів Радянського Союзу. Одним з унікальних об'єктів, украдених фашистами, була знаменита янтарна кімната Катерининського палацу-музею у місті Пушкіно під Ленінградом. Після війни була створена комісія по розшуках скарбів, яка працювала над поверненням украденого майна радянському народові. Розшуки янтарної кімнати тривають й досі. У 1958 році газета «Калининградская правда» опублікувала статті про янтарну кімнату, її викрадення та розшуки. Пізніше ці матеріали були опубліковані окремою брошурою під назвою «Дело о янтарной комнате» (Калінінградське книжкове видавництво, 1960 р.). Зацікавлені читачі надсилали листи до редакції газети, видавництва та партійних органів Калінінграда, в яких запитували про янтарну кімнату та виявляли бажання допомогти в її розшуках. Відповідаючи на ці запитання, автори пропонували читачам повість «Таємниця янтарної кімнати», побудовану на документальних матеріалах. Автори, які були учасниками розшуків, використали архівні та музейні документи, що описують викрадений скарб та його історію, а також матеріали комісії по розшуках янтарної кімнати. Вони також висловлюють свою подяку тим, хто допоміг збирати матеріали для книги.