Слушать книги Павел Загребельный (6)

Роман известного украинского писателя П.Загребельного рассказывает о эпохе Ярослава Мудрого, о Киевской Руси. Старинные памятники искусства продолжают восхищать людей своим великолепием и таинственностью. Автор исследует тему создания этих произведений и судьбы их создателей на фоне исторических событий. В романе также присутствуют главы, где действуют современники, подчеркивающие важность бессмертия красоты и искусства народа.

Роман описывает трагические события во время освободительной войны украинского народа против польско-шляхетского гнета в 1648-1654 годах. Эпический масштаб, широта и драматичность образа Богдана Хмельницкого делают его захватывающим и увлекательным. Судьба главного персонажа переживает взлеты и падения, отражаясь на протяжении всего произведения, написанного от его собственного имени.

Роман Павла Загребельного «Евпраксия» рассказывает о судьбе женщины, рожденной русской княгиней. В юности она оказалась на чужбине и была вынуждена выйти замуж за немецкого маркграфа. Однако, неожиданно для всех, она стала королевой Священной Римской империи - Адельгейдой. Несмотря на мощь власти и мерцание золота, Евпраксия никогда не увлекалась этими материальными благами. Ее муж, Генрих IV, и его окружение, испорченные пороком, не смогли испортить ее душу. Она смело обличала безнравственность и развратность своего мужа и всегда оставалась честной перед всеми, хотя в то время честность и чистота были редкостью.

Новий роман Павла Загребельного, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, поєднує елементи фантастики з гострим політично-філософським характером. Основна тема книги - ідея посилення розумового потенціалу людства, використовуючи історичний спадок та найновіші досягнення науки і техніки. Головний герой роману, молодий американський учений Лукас, залучає фінансування від приватного фонду, щоб здійснити подорож до країн, де колись зароджувалася цивілізація. Однак, по поверненні Лукаса чекає страшна несподіванка - виявляється, що приватний фонд є замаскованою організацією військового відомства, яке намагається використати ідею Лукаса в своїх злочинних цілях. Герой зникає безслідно, але його ідеї, особливо коли вони носять високу мету, ніколи не зникають.

Група радянських лікарів випробувала багато випробувань та неймовірних пригод у пустельних районах Ірану, куди їх направили для боротьби з тифом.

Павел Архипович Загребельный, автор, впервые обратился к литературе после окончания войны. Вместе с ней пришло и желание начать писать. Его первые работы включали рассказы о современности, повести для детей, а также приключенческую повесть "Марево". Затем последовали повесть "Дума о бессмертном", которая посвящена героизму молодых солдат во время Великой Отечественной войны. Загребельный также написал романы "Европа. 45" и "Европа. Запад", которые представляют собой художественную панораму Второй мировой войны. Следующие работы автора - романы "Зной" и "День для грядущего", которые затрагивают актуальные проблемы нашей жизни. Завершая свою литературную карьеру, Загребельный написал роман "Капитан Шопот", который рассказывает о жизни пограничников и о тех, кто стремится навредить нашей стране. Главная часть романа описывает путишествие капитана Шопота, от его детских лет до столкновений с врагами Яремой Стиглым и штабсарцтом Кемпером. Оба они уже пребывали на нашей земле, сначала в рядах гитлеровцев, а затем в националистических бандах. Каждый готовится к судьбоносной схватке, ничего не зная о своем противнике, что только усиливает ожидание и напряжение, достигающие пика в предлагаемых читателю главах. Недавно П. А. Загребельный закончил работу над еще одним романом о пограничниках, "Добрый дьявол". В этой истории рассказывается о подвиге советского пограничника Яковенко и о высоком духе советского народа, который превосходит пришельцев из-за границы, злых и коварных.

У новорічну ніч, під час великого свята, до пульту управління саркофагом АЕС несподівано проникає загадкова жінка, одягнена в генеральську форму. Вона стверджує, що не покине це місце, поки до неї не прибудуть представники влади з Києва. Ця жінка, яка називає себе доктором Алею, звертається до працівників прокуратури, міліції та Служби безпеки України з тривожною інформацією. За її словами, з надзвичайно таємного наукового об'єкта, про який навіть колишнє Політбюро в Києві не знало, зник піддослідний майор авіації Чуйко. Цей майор має небезпечну здатність вбивати будь-кого, хто з'являється в його сні. Доктор Аля в паніці і саме тому вона втекла сюди, на АЕС, сподіваючись, що радіаційний захист, який забезпечує саркофаг, зможе захистити її від потужної енергії мозку майора Чуйка. Але це не є гарантією порятунку. Терміново потрібно знайти та зупинити майора, інакше може статися катастрофа.

У цьому творі зустрічається умовна, майже фантастична сюжетна конструкція, в якій всі події розгортаються навколо головного героя, який довгі тисячоліття переживає. Роман охоплює великий проміжок історії, починаючи з часів Володимира Великого і закінчуючи періодом перебудови. Головний герой стає свідком і активним учасником подій, що трапилися в різні епохи, включаючи часи Богдана Хмельницького, Переяславську раду та голод 33-го року. Подальша доля його пов'язана з війною, подіями в Західній Німеччині, поверненням додому та його життям в мирний час. Паралельно розглядається історія брата головного героя, який несподівано зробив блискучу кар'єру та став одним з керівників республіки. Все почалося з його виступу в ролі Леніна в шкільному драмгуртку, виставляючи п'єсу Корнійчука під назвою «Правда».

Юрий Долгорукий, известный как основатель Москвы, оставил свой след в истории. Его прозвище «Долгорукий» он получил за свои постоянные амбиции и агрессивные действия на чужих землях. Жестокость, пролитая кровь, корысть и жажда власти сопровождали его на жизненном пути. Это так описывает его летопись. Современные исторические писатели, однако, видят основателя Москвы в другом свете.