Вольтер – Орлеанська діва (страница 87)
То чом же і Шандосові не вільно
В обійми взяти незайманку сильну?
Амінь, амінь!» — кінчив він богомільно
І впав, зомлівши, у густих кущах.
Святий Денис, одначе, припустити
Ніяк не міг, щоб воїн гордовитий
Дівоцтву й Франції жалю завдав.
Читачу мій! Напевне ти чував
Про зав’язки на штанях, вийшлі з моди13.
З чаклунства, ідучи проти природи,
Ніяк би не скористався святий,
Коли б усіх не страчено надій.
Силкуючися вузла розв’язати,
Закоханець дочасно знемага,—
І на порозі ніжної заплати
Вмирає, не напившися, жага.
Так в’ялий квіт під сонячну годину
Склоняє і голівку, і стеблину
І просить марно затінку, роси,
Позбавлений могутності й краси.
Отак Денис британському вождеві
Не дав пірнути в радощі рожеві,
Хоч право той здобув собі мечем.
Розгнівана, з осяяним лицем,
Од бритта, що стояв зніяковіло,
Прекрасна Жанна вирвалась — і сміло
Промовила: «Не нездоланний ти,
Бо в цьому бої не дійшов мети,
Твій кінь упав, Господь тебе покинув.
Я ще помщуся за свою країну, —
Денис так хоче і небесний пан.
Це буде, як прийдеш під Орлеан».
А Жан Шандос: «У хвилю ту щасливу
Тебе візьму я, діву чи не діву;
Георгія мені святого власть
Належну силу, безперечно, дасть».
Пісня чотирнадцята
О пристрасте, природи вічна мати1,
Венеро, що одну з усіх богинь
Був згоден мудрий Епікур благати,
Народжена, щоб хаос подолати,
Ти, що квітки між каменю й пустинь
Для людських засіваєш поколінь,
І всім, хто знає муки та неспокій,
Шлеш згоду, вірність, почуття високі!
Твоя правиця скорює міцна
Усіх богів, небесних і наземних,
Ти усміхнешся — і громів таємних
Стихає шум. Злети ж, о чарівна,
Стели троянди на дорогах темних!
Прибудь з небес у повозі яснім,
Оточенім амурами легкими
І голубами несенім твоїми,
Що, линучи в повітрі запашнім,
Цілуються, тепло несуть між люди!
Тоді Сварки, Пересуди, Облуди,
Тяжка Нудьга, найгірше між проклять,
І Заздрість хижа з косими очима
До пекла вогняного полетять,
Щоб мучитися муками страшними,
Прибудь, богине, залиши свій трон,
З’єднай серця, розлийся в сотнях тонів,
Постав любові радісний закон
На місце наших писаних законів!
О світоносна! Карла захищай,