18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 87)

18
То чом же і Шандосові не вільно В обійми взяти незайманку сильну? Амінь, амінь!» — кінчив він богомільно І впав, зомлівши, у густих кущах. Святий Денис, одначе, припустити Ніяк не міг, щоб воїн гордовитий Дівоцтву й Франції жалю завдав. Читачу мій! Напевне ти чував Про зав’язки на штанях, вийшлі з моди13. З чаклунства, ідучи проти природи, Ніяк би не скористався святий, Коли б усіх не страчено надій. Силкуючися вузла розв’язати, Закоханець дочасно знемага,— І на порозі ніжної заплати Вмирає, не напившися, жага. Так в’ялий квіт під сонячну годину Склоняє і голівку, і стеблину І просить марно затінку, роси, Позбавлений могутності й краси. Отак Денис британському вождеві Не дав пірнути в радощі рожеві, Хоч право той здобув собі мечем. Розгнівана, з осяяним лицем, Од бритта, що стояв зніяковіло, Прекрасна Жанна вирвалась — і сміло Промовила: «Не нездоланний ти, Бо в цьому бої не дійшов мети, Твій кінь упав, Господь тебе покинув. Я ще помщуся за свою країну, — Денис так хоче і небесний пан. Це буде, як прийдеш під Орлеан». А Жан Шандос: «У хвилю ту щасливу Тебе візьму я, діву чи не діву; Георгія мені святого власть Належну силу, безперечно, дасть».

Пісня чотирнадцята

О пристрасте, природи вічна мати1, Венеро, що одну з усіх богинь Був згоден мудрий Епікур благати, Народжена, щоб хаос подолати, Ти, що квітки між каменю й пустинь Для людських засіваєш поколінь, І всім, хто знає муки та неспокій, Шлеш згоду, вірність, почуття високі! Твоя правиця скорює міцна Усіх богів, небесних і наземних, Ти усміхнешся — і громів таємних Стихає шум. Злети ж, о чарівна, Стели троянди на дорогах темних! Прибудь з небес у повозі яснім, Оточенім амурами легкими І голубами несенім твоїми, Що, линучи в повітрі запашнім, Цілуються, тепло несуть між люди! Тоді Сварки, Пересуди, Облуди, Тяжка Нудьга, найгірше між проклять, І Заздрість хижа з косими очима До пекла вогняного полетять, Щоб мучитися муками страшними, Прибудь, богине, залиши свій трон, З’єднай серця, розлийся в сотнях тонів, Постав любові радісний закон На місце наших писаних законів! О світоносна! Карла захищай,