18+
реклама
18+
Бургер менюБургер меню

Вольтер – Орлеанська діва (страница 83)

18
Аж тут Шандос (він скрізь пажа свойого, Сорель Агнесу всюди він шукав) Тропу героям нашим перетяв, Із гаю раптом вирнувши густого. Шкода й казати, що у нього теж Англійців був на сотню душ кортеж, Та не було там ні грудей звабливих, Ані очей лукаво-пустотливих. «А! — крикнув він. — Французи запальні! Нарешті ви попалися мені, А з вами ще й розкішні три красуні! Гаразд! Покаже поєдинок нам, Хто з нас миліший небу та фортуні І краще вміє важити життям. Виходьте, хто найдужчий поміж вами! Котрий поборе списом чи мечем, Того ми в згоді спільній назовем Володарем із трьох одної дами». На циніка узяв монарха гнів, Він списа, він меча свого вхопив, А Дюнуа: «Королю! Не годиться! Зухвалого моя поб’є правиця!» Та Ля Трімуйль його спиняє: «Ні, Як битися, то, певна річ, мені!» Тоді Бонно: «З вас кожен має право, — Хай жереб вам складну розв’яже справу». І дійсно, під гомерівську добу За жеребком ішли на боротьбу. Та є й тепер республіки на світі, Де вояки й вельможі знамениті, В змаганні ставши на непевний шлях, Ворожать дуже вдало на костях3. Коли б мені подарували люди, Я б розказав у повісті своїй, Що тим же самим способом від Юди Тепленьке місце перейняв Матвій. Бонно з сопінням добува шкатулу, Пускає кості у танець легкий, А з неба те спостерігає чуло Денис, наш охоронець пресвятий. Нехай здається — випадок сліпує, Але Денис тим випадком керує, І долі вирок Жанні випада, Як віддарунок Боговій обранці За той ганебний виграш францисканця, Коли заснула Діва молода. Король благословляє войовницю, Вона швиденько за кущі біжить, Щоб скинути корсета і спідницю, Священний обладунок щоб надіть (Його прислужник на руках держить), Вдяглася хутко, на осла сідає, Що жоден з ним не порівнявся б кінь, І мучениць із Кельна призиває, Дівочності високих героїнь4. А Жан Шандос такий невіра вдався, Що ні до кого в бої не звертався. І виїжджає проти Жанни Жан, Хоробрістю одно на одне схожі. Осел і кінь метнулися, ворожі, Як блискавка, прорізавши туман. Розбіглися, ударились лобами, Креснули з криці іскри вогняні, І кров червона довгими струмками Стікає по могутньому коні.